Математика · Розв’язування задач · Критичне мислення

Video Lesson №24 | Levitin Language School

Автор: Tymur Levitin

Ви все правильно обчислили. Але чи правильно розв’язали задачу?

Уявімо звичайну математичну задачу:

«Периметр прямокутника дорівнює 20 см. Знайдіть його площу».

Учень згадує формулу площі прямокутника, добирає довжину та ширину, виконує множення й записує відповідь.

Обчислення можуть бути абсолютно правильними.

Проте залишається питання: звідки взялися значення сторін, якщо в умові зазначено лише периметр?

Саме це розрізнення розглядаємо у Video Lesson №24.

Математика вимагає не тільки вміння рахувати, а й розуміння того, які висновки справді випливають із наданої інформації.

Дивіться Video Lesson №24

When a Math Problem Doesn’t Give You Enough Information

В англомовному відеоуроці розглядаємо, чому одна й та сама умова може допускати кілька різних результатів і як визначити, чи має задача єдину відповідь.

Відео на YouTube:
https://youtu.be/e0kGM0EJoxY

Мова відео: англійська
Рівень англійської: Intermediate (B1–B2)
Предмет: математика
Тема: достатність даних, площа та периметр, математичне обґрунтування

Нижче подано самостійний українськомовний розбір цієї математичної ситуації.

Що насправді відомо про прямокутник?

Периметр прямокутника обчислюємо за формулою:

P = 2 × (a + b)

де a і b — довжини двох сусідніх сторін.

За умовою:

2 × (a + b) = 20

Отже:

a + b = 10 см

Ми встановили суму довжини та ширини.

Але не встановили самі значення цих величин.

Наприклад, можливі такі прямокутники:

ДовжинаШиринаПериметрПлоща
5 см5 см20 см25 см²
6 см4 см20 см24 см²
7 см3 см20 см21 см²

Усі три фігури відповідають зазначеному периметру.

Перший випадок — квадрат. Він також є прямокутником, оскільки має чотири прямі кути.

Отже, виключати квадрат лише тому, що в умові використано слово «прямокутник», не можна.

Периметр однаковий, а площі різні.

Це означає, що площу неможливо визначити однозначно за однією лише наведеною умовою.

Звідки в розв’язанні беруться числа, яких не було в умові?

Припустімо, учень вирішив, що сторони прямокутника становлять 6 см і 4 см.

Він обчислив:

S = 6 × 4 = 24 см²

Чи правильно виконано множення? Так.

Чи має такий прямокутник периметр 20 см? Так.

Чи доведено, що саме його площу потрібно записати як єдину відповідь? Ні.

Числа 6 і 4 не були задані. Їх обрали серед багатьох можливих значень.

Тому важливо розрізняти три ситуації:

  • Правильне обчислення: арифметичні дії виконано без помилок.
  • Допустимий варіант: обрані значення не суперечать умові.
  • Однозначно визначена відповідь: з умови випливає конкретне значення шуканої величини.

Перша й друга ситуації не гарантують третьої.

Як довести, що даних недостатньо?

Не обов’язково перебирати всі можливі довжини та ширини.

Достатньо побудувати два різні приклади, які відповідають умові, але дають різні площі.

Перший прямокутник:

5 см × 5 см = 25 см²

Периметр: 20 см.

Другий прямокутник:

6 см × 4 см = 24 см²

Периметр: 20 см.

Обидва варіанти задовольняють умову, але мають різні площі.

Отже, твердження про те, що за цим периметром можна встановити єдину площу, є хибним.

Це приклад використання контрприкладу в математичному міркуванні.

Ми не просто відмовляємося обчислювати. Ми показуємо, чому однозначне обчислення неможливе.

Якої додаткової умови бракує?

Уявімо, що до задачі додали речення:

«Довжина прямокутника дорівнює 6 см».

Тепер відомо:

a = 6 см

a + b = 10 см

Звідси:

b = 10 − 6 = 4 см

Площа:

S = 6 × 4 = 24 см²

Тепер відповідь однозначна.

Але додаткова умова могла бути іншою.

Наприклад, якби було зазначено, що фігура є квадратом, площа дорівнювала б 25 см².

Таким чином, додаткова інформація не просто полегшує обчислення. Вона визначає, який саме результат можна обґрунтувати.

Чому учні намагаються обчислити відповідь за будь-яких умов?

У багатьох навчальних ситуаціях учень звикає до певної послідовності:

Є задача → потрібно вибрати формулу → підставити числа → отримати відповідь.

Ця послідовність корисна, коли всі необхідні дані справді наявні.

Однак вона не повинна замінювати аналіз умови.

Іноді найважливіший етап розв’язування відбувається ще до першого обчислення.

Потрібно з’ясувати, чи дозволяють надані відомості визначити шукану величину.

Відповідь «недостатньо даних» може бути математично правильною, якщо її належно обґрунтовано.

П’ять запитань, які варто поставити перед обчисленням

  1. Що саме потрібно знайти? Площу, периметр, довжину, кількість чи іншу величину?
  2. Які дані надано? Що прямо зазначено в умові?
  3. Які величини залишаються невідомими? Чи можемо ми визначити їх без припущень?
  4. Чи існує більше одного допустимого варіанта? Чи можуть різні значення відповідати тим самим умовам?
  5. Чи випливає з умови єдина відповідь? Якщо ні, яких додаткових відомостей бракує?

Ці запитання корисні не лише в геометрії.

Вони допомагають аналізувати текстові задачі, результати вимірювань, статистичні дані та практичні ситуації, у яких необхідно зробити обґрунтований висновок.

Чи завжди задача без єдиної відповіді є неправильною?

Ні.

Іноді завдання навмисно сформульовано так, щоб учень перевірив достатність інформації.

Мета може полягати не в отриманні числа, а в поясненні того, чому його неможливо визначити однозначно.

В інших задачах можна знайти кілька відповідей, описати залежність між величинами або зробити припущення.

Але припущення потрібно чітко відокремлювати від даних умови.

Якщо ми самостійно обрали довжину прямокутника, це ще не означає, що її було задано.

Математика, мова та розуміння завдання

У Levitin Language School ми працюємо з математикою та іншими навчальними дисциплінами в межах індивідуального онлайн-навчання.

Окремий напрям — вивчення шкільних предметів іноземними мовами.

Це особливо актуально для дітей і підлітків, які навчаються за кордоном та мають розуміти не лише математичні формули, а й формулювання завдань англійською або німецькою мовою.

Проте незалежно від мови навчання залишається спільний принцип:

Спочатку потрібно зрозуміти, що відомо, що невідомо і який висновок можна зробити. Лише після цього варто обирати спосіб обчислення.

Мета навчання — не механічно отримувати числа, а розуміти, звідки береться результат і чим він обґрунтований.

Пов’язані матеріали

Video Lesson №24 — англійське відео:
https://youtu.be/e0kGM0EJoxY

Оригінальна англомовна сторінка:
https://levitintymur.com/videos/when-a-math-problem-doesnt-give-you-enough-information-video-lesson-24/

Німецька версія:
https://levitintymur.com/de/videos/wenn-eine-matheaufgabe-nicht-genuegend-informationen-enthaelt-video-lesson-24/

Російська версія:
https://levitintymur.com/ru/videos/kogda-v-matematicheskoj-zadache-nedostatochno-dannyh-video-lesson-%e2%84%9624/

Стаття для поглибленого вивчення теми:
When a School Question Doesn’t Have Enough Information: Why Students Try to Calculate an Answer Anyway

Індивідуальне онлайн-навчання

Levitin Language School проводить індивідуальні онлайн-заняття для дітей, підлітків і дорослих.

Наші напрями охоплюють іноземні мови, математику, шкільні й академічні дисципліни, а також навчання предметів іноземними мовами.

Перед початком навчання ми узгоджуємо в листуванні мету, предмет, мову викладання, розклад, доступність викладача та вартість занять.

Основний сайт:
https://levitintymur.com/

Language Learnings:
https://languagelearnings.com/

Зв’язатися зі школою:

Telegram: https://t.me/START_SCHOOL_TYMUR_LEVITIN

WhatsApp / Viber: +380932913429

Email: notification@levitintymur.com

Автор: Tymur Levitin
Засновник і директор Levitin Language School

© Tymur Levitin. Усі права захищено.