Скільки часів має норвезька мова: два, вісім — чи сама постановка питання потребує уточнення?

У цьому відеоуроці з поясненням російською ми розглядаємо не просто список норвезьких часів. Головне питання значно цікавіше:

що саме ми рахуємо, коли говоримо про кількість часів?

Відповідь залежить від того, чи рахуємо ми форми самого дієслова, складніші дієслівні конструкції або взагалі способи вираження часових відношень.

Мова, що вивчається: норвезька
Мова пояснення у відео: російська
Для кого: для тих, хто вивчає норвезьку та може користуватися поясненнями російською
Рівень: A2–B1+
Тема: система часів, форми дієслова, перфектні та майбутні конструкції
Формат: відеоурок
Викладач: Tymur Levitin

Чому відповідь може бути «два»?

Почнімо з базового протиставлення:

skriver — skrev

Тут змінюється форма самого смислового дієслова:

presens — skriver

preteritum — skrev

Якщо ми рахуємо базове морфологічне протиставлення фінітного норвезького дієслова, модель із двома основними часами цілком обґрунтована. Саме це розрізнення лежить і в основі повного українського аналізу.

Але подивімося далі:

har skrevet — hadde skrevet

skal skrive — skulle skrive

skal ha skrevet — skulle ha skrevet

Тепер ми вже аналізуємо не лише форми слова skrive.

Перед нами більші граматичні конструкції, у яких взаємодіють допоміжні дієслова, дієприкметник і різні часові точки відліку.

Отже, змінилася сама одиниця підрахунку.

Звідки береться число 8?

Систему можна організувати у дві паралельні області:

PRESENSSYSTEMET

  • skriver
  • har skrevet
  • skal skrive
  • skal ha skrevet

PRETERITUMSYSTEMET

  • skrev
  • hadde skrevet
  • skulle skrive
  • skulle ha skrevet

Отримуємо вісім позицій:

presens ↔ preteritum

presens perfektum ↔ preteritum perfektum

presens futurum ↔ preteritum futurum

presens futurum perfektum ↔ preteritum futurum perfektum

Саме така восьмичленна модель розгортається в повному українському матеріалі.

Тому 2 і 8 не обов’язково є взаємовиключними відповідями.

Вони можуть описувати різні рівні однієї граматичної системи.

Українська допомагає побачити проблему

Порівняймо:

Я писатиму.

Я буду писати.

Я напишу.

Усі три конструкції можуть стосуватися майбутнього.

Але граматично вони побудовані по-різному: українська розподіляє майбутню семантику між різними структурами.

Тому сам факт, що певний вислів говорить про майбутнє, ще не означає, що перед нами окремий граматичний час.

У норвезькій бачимо подібну проблему:

Jeg reiser i morgen.

Подія — майбутня.

А форма reiser — presens.

Отже:

ГРАМАТИЧНА ФОРМА: presens

ЧАС ПОДІЇ: майбутнє

Звідси фундаментальне розрізнення:

граматичний час ≠ час події.

То скільки часів у норвезькій мові?

Спочатку треба визначити, що ми рахуємо:

морфологічні форми фінітного дієслова?

складніші часові дієслівні конструкції?

усі способи вираження часових відношень?

Це різні питання.

Тому замість пошуку одного магічного числа корисніше побудувати модель, яка показує, на якому рівні аналізу це число виникає.

Іноді нам потрібно не більше правил.

Нам потрібна вища роздільна здатність моделі мови.

Дивитися відеоурок

Відео має пояснення російською:

Скільки часів у норвезькій — 2 чи 8? Відеоурок

Повний аналіз українською

Українська версія йде значно глибше — від писатиму / буду писати / напишу до presenssystemet / preteritumsystemet, референційного часу, перфекта, майбутнього в минулому, аспекту й модальності:

Скільки часів насправді має норвезька мова? Чому майбутнє починається не з майбутнього часу

Продовжити російською

Оскільки саме відео пояснює тему російською, після нього можна перейти й до повного російськомовного аналізу:

Сколько времён на самом деле в норвежском языке? Почему вопрос «прошедшее, настоящее, будущее» уже содержит ловушку

Ще один відеоурок із норвезької

Чому норвезька допускає på telefon та i telefonen, хоча переклад легко приховує різницю між структурами:

På telefon чи i telefonen у норвезькій мові? Різниця, значення та вживання — пояснення російською

Про Levitin Language School

У Levitin Language School ми розглядаємо граматику не як набір назв і таблиць для запам’ятовування, а як систему взаємопов’язаних механізмів.

Нас цікавить не лише як називається форма, а й що саме вона кодує, яку інформацію додає контекст, де знаходиться точка відліку і чому різні граматичні описи можуть бути правильними на різних рівнях аналізу.

Tymur Levitin
Засновник і провідний мовний експерт
Levitin Language School

Levitin Language School
Language Learnings

© 2026 Tymur Levitin. Levitin Language School. Усі права захищено.