Україномовному учневі німецький Genitiv не потрібно пояснювати з абсолютного нуля.
Українська мова має родовий відмінок, і ми користуємося ним постійно:
книга брата
історія міста
значення слова
склянка води
багато людей
немає часу
Тому конструкції на кшталт:
das Auto meines Bruders
die Geschichte der Stadt
die Bedeutung dieses Wortes
виглядають концептуально знайомими.
Так, у німецькій є артиклі. Інші закінчення. Інша система відмінювання. Але сама ідея зв’язку між двома іменниками не дивує.
А потім з’являються речення:
Wir gedenken der Opfer.
Dieser Fall bedarf einer genaueren Untersuchung.
Der Autor bedient sich einer ungewöhnlichen Metapher.
І звичне пояснення Genitiv як «відмінка належності» перестає працювати.
Кому належать Opfer?
Чия Untersuchung?
Що саме виражає einer ungewöhnlichen Metapher?
Відповідь веде до значно цікавішої частини німецької граматики:
Genitiv може залежати безпосередньо від дієслова.
Тоді перед нами не Genitivattribut, а Genitivobjekt — додаток у Genitiv.
І саме тут українська мова може одночасно допомогти нам зрозуміти німецьку — і підштовхнути до неправильної аналогії.
Однакові назви відмінків не означають однакової системи
Порівняймо:
das Ergebnis der Untersuchung
і:
результат дослідження
У німецькій der Untersuchung залежить від іменника Ergebnis.
В українській дослідження залежить від слова результат.
Структури досить близькі.
А тепер:
Der Fall bedarf einer Untersuchung.
Тут einer Untersuchung уже не пояснює інший іменник.
Цю форму вимагає дієслово:
bedürfen.
Отже, зовні ми бачимо той самий Genitiv, але граматична функція інша.
Це принципово важливо:
форма відмінка ще не пояснює, чому цей відмінок з’явився.
Український родовий теж може залежати від дієслова
Сама ідея дієслівного керування родовим відмінком українській мові не чужа.
Ми говоримо:
уникати помилки
потребувати допомоги
досягти результату
боятися наслідків
прагнути перемоги
Тому український учень уже інтуїтивно знає важливу річ:
дієслово може визначати форму залежного слова.
Але звідси легко зробити неправильний наступний крок:
якщо українське дієслово керує родовим, німецький відповідник, мабуть, теж потребуватиме Genitiv.
Саме це не працює.
Порівняймо не назви відмінків, а рішення двох мов
Українською:
потребувати часу
Німецькою:
Zeit brauchen
Українська використовує родовий.
Німецьке brauchen — Akkusativ.
Українською:
уникати конфлікту
Німецькою:
einen Konflikt vermeiden
Знову:
український родовий;
німецький Akkusativ.
Українською:
шукати рішення
Німецькою:
eine Lösung suchen
Український і німецький тут знову не зобов’язані вибирати однаковий відмінок.
А інколи ситуація розвертається
Німецька каже:
Wir gedenken der Opfer.
Тут der Opfer — Genitiv.
Українською залежно від контексту ми можемо сказати:
Ми вшановуємо пам’ять жертв.
Ми згадуємо загиблих.
Ми пам’ятаємо про жертв.
Змінюється не лише відмінок.
Може перебудуватися вся конструкція.
І це веде до фундаментального правила:
перекладати потрібно не відмінок, а відношення, яке конструкція створює між учасниками ситуації.
Керування не можна переносити з однієї мови в іншу
Українською:
допомагати комусь
Німецькою:
jemandem helfen
Тут системи збігаються досить красиво: обидві мови використовують давальний / Dativ.
Але:
слухати когось
і:
jemandem zuhören
уже розходяться.
Українська використовує знахідний.
Німецьке zuhören — Dativ.
Або:
чекати на когось
і:
auf jemanden warten
Тут обидві мови використовують прийменникові конструкції, але навіть таке зближення не дозволяє передбачити керування наступного дієслова.
Керування належить конкретному дієслову конкретної мови.
Питання «кого? чого?» не є визначенням німецького Genitiv
В українській школі ми звикли пов’язувати відмінки з питаннями:
хто? що?
кого? чого?
кому? чому?
кого? що?
Це корисний інструмент для української граматики.
Але питання кого? чого? не пояснює німецький Genitiv.
Якщо bedürfen вимагає Genitiv, це відбувається не тому, що ми можемо поставити до німецького слова українське питання.
Ми просто наклали б одну мовну систему на іншу.
Правильніше вчити:
einer Sache bedürfen
як німецьку модель керування — разом із її значенням і сферою використання.
Gedenken: пам’ятати, згадувати чи вшановувати?
Один із найвідоміших німецьких Genitivverben:
gedenken
Наприклад:
Wir gedenken der Opfer.
Переклад через одне слово легко приховає найважливіше.
Німецька має кілька різних конструкцій:
Ich erinnere mich an ihn.
Ich denke an ihn.
Wir erinnern an die Opfer.
Wir gedenken der Opfer.
Усі вони так чи інакше стосуються пам’яті.
Але вони виконують різні комунікативні дії.
Sich erinnern an
Ich erinnere mich an meinen Lehrer.
Я пам’ятаю свого вчителя.
Я згадую свого вчителя.
У центрі — індивідуальна пам’ять.
Denken an
Ich denke oft an meinen Lehrer.
Я часто думаю про свого вчителя.
Ми спрямовуємо думку на людину.
Gedenken + Genitiv
Wir gedenken unseres verstorbenen Lehrers.
Тут ситуація змінюється.
Це може бути:
публічне вшанування;
річниця;
меморіальна подія;
офіційна промова;
історичний текст;
некролог;
релігійний контекст.
Gedenken не просто повідомляє, що ми когось пам’ятаємо.
Воно може перетворювати пам’ять на суспільний акт вшанування.
Українська особливо добре показує, чому буквальний переклад тут небезпечний
Українські:
пам’ятати
згадувати
поминати
вшановувати пам’ять
пов’язані з пам’яттю, але не є взаємозамінними.
Саме тому німецьке gedenken не варто запам’ятовувати просто як:
gedenken = пам’ятати.
Потрібно запам’ятати ситуацію, у якій воно виконує свою роботу.
Граматично правильне речення може бути комунікативно недоречним
Порівняймо:
Ich denke oft an meinen verstorbenen Lehrer.
і:
Ich gedenke meines verstorbenen Lehrers.
Друге речення граматично можливе.
Але воно створює зовсім інший регістр.
З’являються:
урочистість;
дистанція;
піднесеність;
церемоніальність.
Тому знати:
gedenken + Genitiv
недостатньо.
Потрібно розуміти:
коли носій німецької взагалі обере gedenken.
Відмінок і регістр тут працюють разом
На початковому рівні природне запитання:
Чи правильно так сказати?
На просунутому рівні цього вже недостатньо.
З’являються інші:
Хто так говорить?
У якій ситуації?
У розмові чи письмово?
Це нейтрально, офіційно, академічно чи церемоніально?
Яку альтернативу можна було використати?
Що змінилося б після її вибору?
Саме тут граматика переходить у реальну мовну компетентність.
Bedürfen: коли «потребувати» майже допомагає — але не до кінця
Розгляньмо:
Der Plan bedarf einer Überarbeitung.
Українською природно:
План потребує доопрацювання.
І тут виникає дуже зручний паралелізм.
Українське:
потребує чого?
Німецьке:
bedarf wessen?
Обидві конструкції можуть використовувати родовий / Genitiv.
Це чудова опора для запам’ятовування.
Але небезпечна як універсальне правило.
Bedürfen — це ще й вибір регістру
У повсякденній німецькій набагато частіше зустрінемо:
brauchen
або конструкцію з müssen.
Наприклад:
Wir müssen den Plan überarbeiten.
Der Plan braucht eine Überarbeitung.
І:
Der Plan bedarf einer Überarbeitung.
Практична проблема одна.
Але три речення організовують її по-різному.
Хто відповідальний за дію?
Wir müssen den Plan überarbeiten.
У реченні є wir.
Є люди, які повинні діяти.
Der Plan braucht eine Überarbeitung.
У центрі — стан плану.
Der Plan bedarf einer Überarbeitung.
Необхідність отримує ще більш формальний і безособовий характер.
Вона подається майже як властивість самої ситуації.
Граматика може змінювати спосіб подання відповідальності
Це вже важливо не лише на уроці німецької.
В офіційній, юридичній, адміністративній чи академічній комунікації має значення, чи текст говорить:
ми повинні перевірити
або:
питання потребує перевірки.
Перше висуває на передній план суб’єкта дії.
Друге — об’єктивовану необхідність.
Сам факт може залишатися подібним.
Але спосіб його концептуалізації змінюється.
Саме тут Language + Subject перестає бути просто «предметом німецькою»
Якщо людина вивчає німецьку для:
університету;
права;
економіки;
історії;
науки;
професійної роботи,
їй недостатньо перекласти терміни.
Треба вміти німецькою:
формулювати вимогу;
оцінювати доказ;
визначати відповідальність;
описувати необхідність;
розмежовувати факт та інтерпретацію;
будувати аргументацію.
Тобто мова стає частиною предметного мислення.
Sich bedienen: «використовувати» — але не зовсім нейтрально
Учні рано зустрічають:
benutzen
verwenden
Наприклад:
Sie benutzt ein Wörterbuch.
Але існує:
Sie bedient sich eines Wörterbuchs.
Тут eines Wörterbuchs — Genitivobjekt.
Ще цікавіше:
Der Autor bedient sich einer ungewöhnlichen Metapher.
Автор вдається до незвичної метафори.
Автор послуговується незвичною метафорою.
Український відповідник може взагалі перейти в інший відмінок
У конструкції:
послуговуватися метафорою
українська використовує орудний відмінок.
Німецька:
sich einer Metapher bedienen
— Genitiv.
Тобто:
німецький Genitiv ≠ український родовий у кожному перекладі.
Функціонально природний український відповідник може вимагати зовсім іншої граматичної форми.
А разом із формою може змінитися перспектива
Порівняймо:
Der Autor verwendet eine Metapher.
і:
Der Autor bedient sich einer Metapher.
В обох випадках автор використовує метафору.
Але друга конструкція легше представляє її як свідомо обраний засіб.
Особливо виразно:
Die Propaganda bediente sich emotionaler Bilder.
Пропаганда послуговувалася емоційними образами.
Тут образи легко інтерпретуються як інструменти впливу.
Граматика не створює маніпуляцію — але допомагає її описати
Було б неправильно сказати:
sich bedienen + Genitivозначає маніпуляцію.
Не означає.
Але ця конструкція добре працює там, де потрібно представити щось як засіб, до якого хтось вдався.
Тому вона природна в аналізі:
риторики;
політичної комунікації;
медіа;
реклами;
літератури;
історичних джерел.
І тут граматика вже допомагає аналізувати не форму заради форми, а дію та намір.
Sich bemächtigen: взяти — не те саме, що заволодіти
Порівняймо:
Er nahm die Dokumente.
Він узяв документи.
І:
Er bemächtigte sich der Dokumente.
Він заволодів документами.
У другому реченні:
der Dokumente
— Genitiv.
Але важливіше інше.
Nehmen повідомляє про дію.
Sich bemächtigen уже інтерпретує її як отримання або захоплення контролю.
У праві, історії та політиці така різниця має вагу
Наприклад:
Die Angreifer bemächtigten sich der Stadt.
Мова не просто про фізичний рух.
Йдеться про встановлення контролю.
Саме тому sich bemächtigen природно зустрічається в:
історичних текстах;
політичній аналітиці;
журналістиці;
правовій мові.
Граматична конструкція допомагає категоризувати подію.
Sich annehmen: ще один приклад того, як дві мови розподіляють відмінки по-різному
Німецькою:
Sie nahm sich des Problems an.
Українською:
Вона зайнялася проблемою.
У німецькій:
des Problems — Genitiv.
В українській:
проблемою — орудний.
Комунікативна функція близька.
Граматична архітектура різна.
Це ще один доказ того, чому схема:
Genitiv = родовий
корисна лише як початкова відповідність назв.
Перекладати потрібно функцію конструкції
Коли ми бачимо німецький Genitiv, спочатку варто запитати:
Що тут відбувається?
Належність?
Потреба?
Вшанування?
Використання засобу?
Заволодіння?
Відповідальність?
Звинувачення?
Лише після цього можна шукати природну українську конструкцію.
І вона зовсім не зобов’язана містити родовий відмінок.
Sich vergewissern: німецька може перетворити цілу ситуацію на поняття
Формальна конструкція:
Sie vergewisserte sich der Richtigkeit der Angaben.
Тут інформація упакована в іменникову групу:
die Richtigkeit der Angaben
— правильність даних.
Але німецька може сказати:
Sie vergewisserte sich, dass die Angaben richtig waren.
Тепер замість абстрактного поняття маємо повну ситуацію:
дані були правильними.
Чому офіційна німецька інколи здається складнішою за розмовну
Формальна німецька охоче працює з номіналізацією:
prüfen → Prüfung
begründen → Begründung
genehmigen → Genehmigung
durchführen → Durchführung
überarbeiten → Überarbeitung
Дія перетворюється на поняття.
А поняття можна включити в іншу абстрактну конструкцію:
einer Prüfung bedürfen
einer Begründung bedürfen
einer Genehmigung bedürfen
Українська теж знає цей спосіб організації інформації
Можна сказати:
Ми повинні детально пояснити це рішення.
А можна:
Це рішення потребує детального обґрунтування.
Другий варіант теж номіналізує дію.
Тому україномовному читачеві сама логіка такого стилю знайома.
Але для німецької потрібно окремо навчитися бачити, які саме граматичні конструкції його створюють.
Sich großer Beliebtheit erfreuen: рідкісна модель може залишатися цілком живою
Наприклад:
Die Veranstaltung erfreut sich großer Beliebtheit.
Або:
Online-Unterricht erfreut sich zunehmender Beliebtheit.
У повсякденній розмові можна сказати простіше:
Die Veranstaltung ist sehr beliebt.
Але конструкція з Genitiv нормально живе в:
журналістиці;
інституційній комунікації;
офіційних описах;
аналітичних текстах.
«Рідше» не означає «застаріло»
Це одна з головних помилок у розмовах про німецький Genitiv.
Мовна конструкція не обов’язково або:
жива
або:
мертва.
Вона може:
відступати з повсякденної розмови;
залишатися сильною в письмі;
закріпитися в певних словосполученнях;
стати маркером формального регістру;
зберігатися в конкретній професійній сфері.
Тому правильніше говорити не про смерть форми, а про перерозподіл її функцій.
Для ширшого погляду на цю систему див. The German Genitive Isn’t Dead: What It Still Does Better Than Anything Else.
Entbehren: граматика формальної критики
Наприклад:
Diese Behauptung entbehrt jeder Grundlage.
Українською:
Це твердження позбавлене будь-яких підстав.
Або простіше:
Це твердження не має жодних підстав.
Фактичне повідомлення близьке.
Але голос тексту відрізняється.
Саме тому для просунутого рівня важливо знати не лише:
що означає конструкція
а й:
який стиль вона створює.
Harren: розуміти не означає активно використовувати
Можна зустріти:
Die Aufgabe harrt noch ihrer Lösung.
Це книжна, літературна або навмисно стилізована конструкція.
Учневі високого рівня корисно її розуміти.
Але це не означає, що її потрібно активно вставляти в повсякденну розмову.
Граматика теж буває активною і рецептивною
Ми легко приймаємо ідею:
активного словникового запасу
і:
пасивного словникового запасу.
Те саме можна застосувати до граматики.
Деякі структури потрібно:
впізнавати;
правильно інтерпретувати;
відчувати їхній регістр;
розуміти під час читання або слухання.
А активно використовувати — лише тоді, коли ситуація цього справді потребує.
Це не слабкість мовної компетентності.
Це її зрілість.
Звинувачення: німецька може розподілити дві ролі між Akkusativ і Genitiv
Розгляньмо:
Man beschuldigte ihn des Diebstahls.
Тут:
ihn — Akkusativ;
des Diebstahls — Genitiv.
Граматика розмежовує:
кого звинувачують
і:
у чому звинувачують.
Подібно:
Sie verdächtigten ihn eines Verbrechens.
Українська будує цю саму ситуацію інакше
Ми скажемо:
Його звинуватили у крадіжці.
Його підозрювали у злочині.
Українській не потрібно відтворювати німецьку модель Akkusativ + Genitiv.
Вона використовує власну систему керування.
І знову стає видно:
одна ситуація не породжує автоматично одну й ту саму граматику в різних мовах.
Навіть сама німецька не завжди має лише один варіант
Поряд із генітивними моделями існують конструкції з прийменниками, інші дієслова та більш розмовні перебудови.
Наприклад, у відповідних контекстах Genitiv може конкурувати з конструкціями з wegen.
Це не хаос.
Це нормальна властивість живої мови.
Різні конструкції розподіляються за:
частотністю;
регістром;
жанром;
традицією;
ритмом;
комунікативним фокусом.
Чому багато старих Genitivverben ослабли
Прийменник часто робить зв’язок прозорішим:
an jemanden denken
auf etwas warten
mit etwas prahlen
Слухач отримує явний сигнал про відношення між дієсловом і наступним елементом.
Genitivobjekt сильніше залежить від знання керування конкретного дієслова.
Тому історично частина конструкцій:
стала рідшою;
отримала прийменникову альтернативу;
була замінена іншим дієсловом;
залишилася переважно в письмовому або формальному регістрі.
Але простіша альтернатива не робить складнішу безглуздою
Якщо німецька може висловити думку простіше, це ще не означає, що формальна конструкція втратила функцію.
Вона може давати:
компактність;
дистанцію;
абстрактність;
урочистість;
професійну точність;
стилістичну вагу.
Саме тому bedürfen не зникає лише через існування brauchen або müssen.
Повсякденна і формальна німецька — це не «справжня» та «штучна» мова
Порівняймо:
Wir müssen das genauer erklären.
і:
Der Sachverhalt bedarf einer genaueren Erklärung.
Одна людина цілком природно може сказати перше колезі, а друге написати в офіційному документі.
Вона не перейшла з сучасної німецької на застарілу.
Вона змінила комунікативне середовище.
Разом із ним змінилася мова.
Високий рівень — це не максимальна складність
Просунутий учень іноді потрапляє в іншу пастку:
якщо я знаю складнішу конструкцію, потрібно використовувати саме її.
Ні.
C1 не означає говорити bedürfen скрізь, де достатньо brauchen.
І не означає використовувати gedenken, щоб речення звучало «більш німецьким».
Справжня компетентність — це здатність:
знати обидва варіанти;
розуміти різницю;
відчувати регістр;
передбачати ефект;
вибирати доречний.
Складніше не означає краще. Точніше для конкретної ситуації — означає краще.
Як практично вивчати німецькі дієслова з Genitiv
Не починайте з довгого алфавітного списку.
Групуйте конструкції за тим, що людина ними робить.
Вшанування та пам’ять
jemandes gedenken
Wir gedenken der Opfer.
Формальна необхідність
einer Sache bedürfen
Der Vorschlag bedarf einer Erklärung.
Використання чогось як засобу
sich einer Sache bedienen
Der Autor bedient sich einer Metapher.
Заволодіння та контроль
sich einer Sache bemächtigen
Er bemächtigte sich der Dokumente.
Перевірка та впевненість
sich einer Sache vergewissern
Sie vergewisserte sich der Richtigkeit der Angaben.
Прийняття відповідальності
sich einer Sache / Person annehmen
Sie nahm sich des Problems an.
Звинувачення
jemanden einer Sache beschuldigen
Man beschuldigte ihn des Betrugs.
Так запам’ятовується не просто:
дієслово → відмінок,
а:
ситуація → значення → конструкція → відмінок.
І до формальної конструкції варто знати живу альтернативу
Наприклад:
Der Vorschlag bedarf einer Prüfung.
поруч із:
Wir müssen den Vorschlag prüfen.
Der Autor bedient sich einer Metapher.
поруч із:
Der Autor verwendet eine Metapher.
Wir gedenken der Opfer.
поруч із:
Wir denken an die Opfer.
Не тому, що ці речення повністю синонімічні.
Навпаки.
Саме різниця між ними і показує, навіщо існує вибір.
Що Genitivverben відкривають про німецьку мову загалом
Порівняймо ще раз:
Wir müssen den Fall untersuchen.
Хтось повинен виконати дію.
Der Fall bedarf einer Untersuchung.
Необхідність представлена як властивість ситуації.
Der Autor verwendet Bilder.
Автор використовує образи.
Der Autor bedient sich bestimmter Bilder.
Образи легше сприймаються як обрані засоби.
Wir denken an die Opfer.
Ми думаємо про жертв.
Wir gedenken der Opfer.
Пам’ять оформлюється як суспільний акт.
Граматика не створює весь зміст сама.
Але вона бере участь у виборі:
перспективи;
дистанції;
відповідальності;
регістру;
інтерпретації.
Закінчення — це результат, а не початок
Учень бачить:
einer Untersuchung
і думає:
треба правильно поставити закінчення.
Так.
Але до цього німецька вже «прийняла» цілу низку рішень:
обрано bedürfen;
обрано формальніший регістр;
дію представлено через іменник Untersuchung;
необхідність подано як характеристику ситуації;
дієслово вимагає Genitiv.
І тільки після всього цього з’являється форма:
einer Untersuchung.
Тому закінчення — лише видима поверхня граматики.
Genitiv потрібно бачити як мережу, а не як окрему тему
Дієслова з Genitiv — лише одна частина системи.
Щоб побачити її ширше, варто порівняти їх з іншими місцями, де сучасна німецька зберігає або переосмислює Genitiv.
У матеріалі Von + Dative vs. the Genitive: Where German Really Draws the Line можна побачити, чому конструкція з von + Dativ не завжди є просто механічною заміною Genitiv.
Окрема проблема виникає після прийменників: Genitive or Dative after Prepositions? What Real German Does — down to the atom розглядає, як реальне сучасне вживання розподіляє Genitiv і Dativ.
А Adjectives That Still Govern the Genitive — and What They Really Mean показує, що генітивне керування зберігається не лише при дієсловах.
Для системної картини чотирьох відмінків можна також перейти до German Cases Explained: Nominative, Accusative, Dative, Genitive.
Разом ці матеріали показують одну й ту саму річ з різних боків: німецький Genitiv — це не одна таблиця закінчень, а мережа конструкцій, значень і регістрів.
Вивчати німецьку як систему рішень
Якщо людина знає, що bedürfen вимагає Genitiv, це корисно.
Але значно глибше розуміння починається тоді, коли вона бачить:
чому автор обрав bedürfen, а не brauchen;
чому gedenken доречне на церемонії, але може звучати неприродно в побутовій розмові;
чому sich bedienen змінює перспективу порівняно з verwenden;
чому український родовий інколи допомагає зрозуміти німецьку конструкцію, а інколи веде зовсім не туди.
Саме так граматика перетворюється з набору правил на інструмент реального користування мовою.
Для індивідуальної роботи з німецькою — від базової системи до складного керування, письмового регістру та професійної комунікації — можна перейти на сторінку вивчення німецької мови в Levitin Language School.
А якщо німецька потрібна не ізольовано, а для навчання й роботи з предметним змістом, окремий маршрут Learn German Through School Subjects показує іншу сторону тієї самої системи: мова стає засобом розуміти, пояснювати й використовувати знання, а не просто вивчати терміни.
Головна думка
Український родовий відмінок — чудова опора для входу в тему німецького Genitiv.
Але він не є готовою картою німецької граматики.
Іноді системи збігаються:
потребувати пояснення
і:
einer Erklärung bedürfen.
Іноді розходяться:
послуговуватися метафорою
і:
sich einer Metapher bedienen.
Іноді українська використовує родовий там, де німецька обирає Akkusativ:
потребувати часу
і:
Zeit brauchen.
Тому зріле порівняння мов не шукає механічної відповідності:
відмінок → відмінок.
Воно запитує:
яке відношення потрібно виразити;
як саме ця мова його організовує;
яку конструкцію вона обирає;
який регістр ця конструкція створює;
що зміниться, якщо обрати іншу.
Тоді Genitiv перестає бути четвертим рядком таблиці.
Він стає частиною значно більшої системи:
значення → намір → контекст → регістр → конструкція → форма.
І саме на цьому рівні граматика починає працювати не для вправи, а для людини.
Про автора
Тимур Левітін — засновник і директор Levitin Language School, професійний перекладач і викладач англійської та німецької мов.
У своїй роботі він поєднує граматику зі значенням, наміром, контекстом, регістром і реальним уживанням. Замість вивчення ізольованих правил підхід будується навколо розуміння того, які рішення приймає людина ще до того, як речення набуває остаточної граматичної форми.
Levitin Language School
levitintymur.com
Language Learnings
languagelearnings.com
Email: notification@levitintymur.com
Telegram: @START_SCHOOL_TYMUR_LEVITIN
WhatsApp / Viber: +380932913429
Автор: Тимур Левітін — Засновник і директор, Levitin Language School / Language Learnings
© Тимур Левітін. Усі права захищено.
