Перекладач відповідає не за слова: чому знання двох мов...

Людина вільно володіє двома мовами.

Вона читає, спілкується, дивиться відео без субтитрів, швидко переходить з однієї мови на іншу й майже миттєво розуміє, що сказав співрозмовник.

Чи означає це, що вона вже може професійно перекладати?

На перший погляд — так.

Для перекладу потрібні дві мови. Людина знає дві мови. Отже, вона може бути перекладачем.

Але в цій логіці пропущено найважливішу частину професійного перекладу.

Володіння двома мовами дає доступ до двох мовних систем. Переклад вимагає відповідальності за зв’язок між ними.

Перекладач має не просто зрозуміти повідомлення.

Він має вирішити, що саме повинна зрозуміти інша людина після перекладу.

Саме тут двомовність перестає бути кінцевою компетентністю й стає лише фундаментом.

Зрозуміти самому і зробити зрозумілим іншому — різні завдання

У звичайному спілкуванні ми постійно розуміємо висловлювання приблизно.

Нам цього достатньо.

Людина каже англійською:

I’ll get back to you.

Ми розуміємо загальну комунікативну ситуацію і продовжуємо розмову.

А тепер уявімо, що цю фразу потрібно перекласти для листування, договору, субтитрів, ділового повідомлення або офіційного документа.

Що саме вона означає?

Я відповім пізніше?

Я зв’яжуся з вами?

Я повернуся до цього питання?

Я повідомлю рішення?

Я надам додаткову інформацію?

У реальній ситуації правильний вибір залежить від контексту.

Для звичайного учасника комунікації достатньо зрозуміти повідомлення.

Перекладачеві цього недостатньо.

Він має визначити:

яке розуміння потрібно відтворити для іншої людини.

Переклад починається раніше, ніж з’являється перше слово цільового тексту

Початкова модель перекладу часто виглядає так:

слово → слово

Пізніше вона ускладнюється:

речення → речення

Але професійне завдання починається ще раніше.

До вибору слова перекладачеві часто потрібно встановити:

Хто говорить?

До кого?

Навіщо?

У якій ситуації?

Що сказано прямо?

Що лише мається на увазі?

Які стосунки між учасниками?

Наскільки категоричним є висловлювання?

Який це тип тексту?

Які знання вже має читач?

Які наслідки може мати неточність?

Лише після цього виникає питання:

як реалізувати все це іншою мовою?

Тому реальний процес ближчий до моделі:

ситуація → значення → функція → рішення → мовна форма → перевірка

Перекладене речення — це вже результат попередніх рішень.

Перекладач не переносить слова. Він реконструює відношення між значеннями

Візьмімо простий приклад:

You should do it.

Слова знайомі.

Але що саме робить should?

Дає пораду?

Формулює очікування?

Встановлює інструкцію?

Виражає оцінку того, що вже сталося?

Порівняймо:

You should see a doctor.

You should have told me.

Ми бачимо той самий модальний елемент, але комунікативні відношення різні.

Отже, перекладачеві недостатньо знати, «як перекладається should».

Потрібно визначити:

що should робить саме тут.

Це набагато ширше питання.

Один правильний словниковий відповідник може створити неправильний переклад

У словнику для одного слова часто наведено кілька відповідників.

Усі вони можуть бути правильними.

Але не одночасно.

Вибір залежить від:

контексту;
сполучуваності;
регістру;
предметної галузі;
граматичної структури;
типу тексту;
культурної норми;
адресата;
комунікативної функції.

Тому словник не приймає остаточного рішення.

Він показує можливості.

Перекладач має встановити, яка з цих можливостей відповідає конкретній ситуації.

Професійне питання тому звучить не лише:

«Що означає це слово?»

а й:

«Що воно робить у цьому тексті?»

Природний текст може бути неправильним перекладом

Це одна з причин, чому професійний переклад складніше оцінювати, ніж здається.

Поганий переклад не обов’язково виглядає погано.

Він може бути граматично правильним.

Стилістично красивим.

Абсолютно природним.

І водночас змінювати зміст.

Наприклад:

можливість стає впевненістю;

порада — вимогою;

обмеження зникає;

технічний термін замінюється побутовим словом;

навмисна неоднозначність стає однозначною;

часове відношення між подіями змінюється.

Читач може навіть не помітити проблеми.

Навпаки — текст здаватиметься йому дуже якісним.

Саме тому професійна перевірка не може обмежуватися питанням:

«Чи добре це звучить?»

Потрібне друге:

«Чи передає цей текст те, що він повинен передати?»

Мова не може замінити предметне знання

Людина може чудово володіти німецькою мовою.

Але чи означає це, що вона автоматично може перекласти німецький медичний висновок?

Технічну специфікацію?

Договір?

Наукову статтю з хімії?

Документацію програмного забезпечення?

Ні.

Причина проста:

фаховий текст складається не лише з мови.

Він спирається на систему понять певної галузі.

Термін має значення не тому, що він записаний у словнику.

Він займає певне місце серед інших понять.

Якщо перекладач знає слово, але не розуміє відповідного поняття, він може створити мовно бездоганний і фахово неправильний текст.

І саме такі помилки особливо небезпечні.

Вони не виглядають як помилки.

Мова + предмет: де переклад стає міждисциплінарним

Професійний переклад дуже добре показує зв’язок трьох освітніх рівнів:

Мова

Предмет

Мова + предмет

Переклад хімічного тексту вимагає не лише двох мов, а й розуміння хімічних понять.

У математиці потрібно бачити кількісне відношення, яке стоїть за формулюванням.

У програмуванні слова object, class, argument або exception мають спеціальні значення, пов’язані з системою понять інформатики.

У праві схожі слова двох мов можуть належати до різних інституційних систем.

Саме тому професійні завдання часто руйнують штучну межу між «знанням мови» та «знанням предмета».

Цю взаємодію з іншого боку показує матеріал General Chemistry in Three Languages: Understanding the Foundations Through English, Ukrainian and Russian: коли предметне поняття потрібно розуміти через кілька мов, мовна та предметна компетентність починають працювати разом.

Термінологія — це не складніший словниковий запас

Іноді роботу з термінологією уявляють як пошук спеціального слова мовою перекладу.

Але професійна термінологія працює інакше.

Перекладачеві може знадобитися встановити:

що саме позначає термін;

чим він відрізняється від сусідніх понять;

який відповідник використовують фахівці;

чи існує офіційна форма;

чи залежить термін від юрисдикції;

чи збігаються поняття двох систем повністю.

Тому термінологічна компетентність — це не здатність запам’ятати найбільшу кількість пар слів.

Це здатність бачити поняття за словами.

Юридичний переклад особливо добре показує цю проблему

У юридичній мові слово існує не лише в мовній системі.

Воно існує всередині правової системи.

Тому запитання:

«Як перекласти цей український юридичний термін німецькою?»

може виявитися недостатнім.

Спочатку потрібно зрозуміти:

який орган мається на увазі;

яку функцію він виконує;

який тип документа використовується;

чи існує аналогічний інститут в іншій країні;

чи потрібен функціональний відповідник;

чи, навпаки, необхідно зберегти специфіку вихідної системи.

Саме цей механізм на конкретних прикладах розглянуто в матеріалі How to Translate Ukrainian Court Terms into German, English, and Russian.

Юридичний переклад особливо наочно показує: знати слово недостатньо, якщо не зрозуміло, частиною якої системи воно є.

Граматика теж може змінити юридичний або професійний зміст

Небезпека перекладу не обмежується термінологією.

Час.

Вид.

Модальність.

Прийменник.

Артикль.

Порядок слів.

Означеність.

Точка відліку.

У різних мовах ці елементи можуть організовувати інформацію по-різному.

Особливо помітно це в юридичних та адміністративних формулюваннях.

Фрази на кшталт «до певної дати», «від дня події», «у межах певної відстані» здаються простими, доки не потрібно точно визначити точку відліку та межу дії.

Саме такі міжмовні відмінності розглянуто в Spatial and Temporal Prepositions in Legal Language: English, German, Ukrainian, and Russian Compared.

Це ще один приклад того, чому переклад не можна звести до заміни лексики.

Іноді значення знаходиться не в окремому слові, а у відношенні між елементами речення.

Дослідження — не ознака слабкого перекладача

Професійний перекладач регулярно зустрічає речі, яких не знає.

Це нормально.

Назву установи.

Абревіатуру.

Історичне ім’я.

Стандарт.

Офіційну посаду.

Одиницю вимірювання.

Спеціалізоване поняття.

Назву продукту.

Нормативну форму.

Професіоналізм полягає не в тому, щоб знати все.

Він полягає також у здатності помітити:

це потрібно перевірити.

Неперевірена впевненість може бути небезпечнішою за усвідомлену невпевненість.

Інтуїція важлива — але «так природніше звучить» не завжди достатньо

Досвідчена двомовна людина часто має прекрасне мовне чуття.

Вона одразу відчуває:

цей варіант природний;

цей — дивний;

цей — надто формальний;

цей — звучить як калька.

Це цінна компетентність.

Але в професійній роботі іноді потрібно поставити ще одне питання:

чому саме цей варіант правильний?

Особливо якщо йдеться про термінологію, офіційний документ, наукове твердження або технічну інструкцію.

Природність і точність можуть розійтися.

Красивий текст може неправильно передати поняття.

Емоція теж належить до змісту

Є тексти, де недостатньо передати факти.

Художня проза.

Поезія.

Особисте повідомлення.

Публічна промова.

Текст, у якому важливі іронія, ніжність, дистанція, образа або прохання.

Формально точний переклад може втратити саме те, заради чого висловлювання було створене.

Цю межу між формальною точністю та комунікативним відчуттям ми окремо досліджуємо в Language and Emotion in Translation: Precision vs. Feeling.

Переклад емоції не означає довільно «покращувати» оригінал.

Він вимагає визначити, яка частина впливу тексту є суттєвою і якими засобами її можна відтворити іншою мовою.

Адресат — частина перекладу

Один і той самий текст може читати:

фахівець;

студент;

клієнт;

дитина;

державний службовець;

викладач університету;

звичайний читач.

Чи повинні всі вони отримати абсолютно однакову мовну форму?

Не обов’язково.

Фахівцеві можна залишити термін, який неспеціалісту потрібно пояснити.

Інструкція повинна бути практично однозначною.

Художній текст іноді має зберігати неоднозначність.

Академічний текст підпорядковується своїм жанровим нормам.

Тому перекладач працює не лише з тим, звідки походить текст.

Він працює і з тим, до кого цей текст прямує.

Мета перекладу змінює критерій правильності

Уявімо один документ.

Його можна перекласти:

для особистого розуміння;

для внутрішньої роботи;

для навчального аналізу;

для публікації;

для подання до установи.

Вихідний текст той самий.

Але функція перекладу різна.

Тому перед початком професійної роботи важливо знати:

для чого потрібен переклад?

Без відповіді на це питання саме поняття «правильного перекладу» може бути неповним.

Уміти перекласти і мати можливість підтвердити переклад — різні речі

Це особливо важливо для документів.

Людина може бути мовно й професійно здатною виконати якісний переклад.

Але це не означає автоматично, що конкретний університет, суд, державна установа, консульство чи інша організація прийме документ, підписаний або підтверджений саме цією особою.

Потрібно розділяти два питання:

Чи може людина компетентно перекласти цей текст?

Які формальні вимоги має організація, що повинна прийняти документ?

Перше стосується перекладацької компетентності.

Друге — правил установи, юрисдикції, типу документа та процедури.

Мовна компетентність не може сама по собі гарантувати інституційне прийняття документа.

Для офіційного використання вимоги приймаючої сторони потрібно перевіряти окремо.

Штучний інтелект змінив переклад, але не скасував рішення

Сучасна система ШІ може за кілька секунд створити текст, який звучить так, ніби його написала людина.

Це величезна технологічна зміна.

Але вона не усуває головного питання:

чи правильно передано те, що мало бути передано?

Машинний або AI-переклад може бути граматично чудовим і водночас:

змінити ступінь упевненості;

пропустити обмеження;

додати інформацію;

спростити термін;

усунути важливу неоднозначність;

змінити часовий зв’язок;

неправильно визначити адресата;

перебудувати регістр.

Парадокс сучасного перекладу полягає в тому, що дуже поганий машинний текст легко викликає підозру.

Дуже хороший — може її не викликати взагалі.

Саме тому чим переконливіше звучить результат, тим важливішою іноді стає професійна перевірка.

Редагування машинного перекладу — це не виправлення граматики

Якщо автоматично створений текст граматично правильний, робота ще не обов’язково завершена.

Потрібно перевірити:

Чи не змінилося значення?

Чи нічого не пропущено?

Чи нічого не додано?

Чи правильні імена та числа?

Чи послідовна термінологія?

Чи не перетворилася можливість на факт?

Чи не стала рекомендація вимогою?

Чи відповідає регістр меті тексту?

Чи збережено функцію повідомлення?

Це вже не просто мовне редагування.

Це перекладацьке рішення після машинного рішення.

Професійний перекладач бачить проблему до того, як шукає відповідь

Це, можливо, одна з найважливіших відмінностей.

Початківець бачить слово й шукає переклад.

Професіонал може спочатку побачити проблему.

Чи потрібно перекладати цю назву?

Чи є офіційний варіант?

Чи треба розкривати абревіатуру?

Чи навмисна ця неоднозначність?

Чи однаково працює цей термін у двох системах?

Чи правильно я визначив часову точку відліку?

Чи не суперечить оригінал сам собі?

Іноді найважливіша професійна навичка — не знати відповідь.

А помітити, що тут взагалі є питання.

Як перевірити власне перекладацьке рішення

Візьміть речення, для якого можливі кілька варіантів перекладу.

Не зупиняйтеся на питанні:

«Який звучить краще?»

Запитайте:

Чому я обрав саме його?

Яке значення я зберіг?

Що довелося перебудувати?

Які альтернативи я відкинув?

Що вони змінили б?

Що зрозуміє читач?

Що зміниться, якщо адресатом стане інша людина?

Що зміниться, якщо текст буде використано з іншою метою?

Чи потрібне мені додаткове предметне знання?

Чи потрібно щось перевірити?

Мета такої вправи — не перетворити кожне речення на академічну дисертацію.

Мета — зробити невидимі рішення видимими.

Навчання перекладу не повинно бути вправою на пошук синонімів

Слабка вправа виглядає так:

слово мовою А → слово мовою Б

Сильніша починається з інших питань:

Яка ситуація?

Що робить це висловлювання?

Які варіанти можливі?

Яку різницю створює кожен із них?

Що відбувається з регістром?

Де знаходиться граматична інформація?

Яку неоднозначність потрібно зберегти?

Яке предметне знання необхідне?

Що потрібно дослідити?

Тоді студент навчається не лише знаходити відповідники.

Він навчається розпізнавати перекладацькі проблеми.

Переклад — це прийняття рішень під відповідальність

У певний момент хтось має обрати.

Цей термін чи інший?

Зберегти неоднозначність чи уточнити?

Перекласти назву чи залишити її?

Розкрити скорочення?

Яку офіційну форму використати?

Як передати ступінь упевненості?

Що робити, якщо сам оригінал суперечливий?

Читач готового перекладу часто не бачить жодного з цих рішень.

Він просто читає текст.

Але саме невидимі рішення і створюють той міст, яким значення переходить з однієї мовної системи до іншої.

Що ж тоді дає двомовність?

Надзвичайно багато.

Двомовна людина може мати:

прямий доступ до двох мовних систем;
культурну інтуїцію;
швидке розуміння;
відчуття природного мовлення;
здатність легко перемикатися між мовами;
чутливість до відмінностей між способами вираження думки.

Це потужний фундамент.

Проблема виникає лише тоді, коли фундамент приймають за готову професію.

Двомовність створює можливість.

Перекладацька компетентність перетворює цю можливість на надійну професійну дію.

Що потрібно додати до знання двох мов

Конкретний набір залежить від виду перекладу, але професійний розвиток зазвичай включає кілька рівнів.

Контрастивне розуміння мов

Бачити не лише різні слова, а різні способи організації значення.

Аналіз

Спочатку визначати проблему, а вже потім шукати формулювання.

Термінологічну роботу

Працювати з поняттями, а не лише з парами еквівалентів.

Предметну компетентність

Розуміти галузь настільки, щоб помічати важливі смислові розрізнення.

Дослідницьку компетентність

Знати, що, коли і де потрібно перевірити.

Орієнтацію на адресата

Розуміти, хто читатиме текст і навіщо.

Редагування та ревізію

Перевіряти переклад і як самостійний цільовий текст, і як представлення оригіналу.

Професійну відповідальність

Розуміти межі власної компетентності й не плутати здатність виконати переклад з формальними вимогами до його використання.

Межі компетентності — не слабкість

Фраза:

«Я можу перекладати»

надто широка.

Що саме?

Між якими мовами?

У якій галузі?

Для кого?

З якою метою?

З яким рівнем відповідальності?

Людина може чудово перекладати загальну комунікацію й не мати достатньої компетентності для медичного документа.

Може працювати з технічними текстами й не бути літературним перекладачем.

Може правильно перекласти документ, але не відповідати формальним вимогам конкретної установи щодо його засвідчення.

Тому професійніше запитувати:

Який саме переклад я можу виконати надійно, у якій предметній галузі, для якого адресата і за яких умов?

Усвідомлення меж — частина професійної компетентності.

Найкращий переклад не завжди найбільше схожий на оригінал

Дві мови не ділять реальність на однакові граматичні й лексичні частини.

Тому зовнішня схожість не гарантує точності.

Іноді переклад може повторювати слова й структуру оригіналу — і втрачати його комунікативну функцію.

Іноді він змінює структуру — і саме завдяки цьому точніше зберігає відношення між значеннями.

Це не дає перекладачеві права довільно переписувати текст.

Навпаки.

Це вимагає точніше відповісти на питання:

що саме в цьому тексті має залишитися незмінним?

Цю проблему ширше розглянуто в The Problem Is Not Translation. The Problem Is What We Think Translation Is.

Питання не зводиться до вибору між «буквально» та «вільно».

Потрібно визначити, що можна змінити у формі, щоб не змінити суттєве у значенні та функції.

Перекладач відповідає за те, що отримає інша людина

Повернімося до головної відмінності.

Двомовна людина може прекрасно зрозуміти обидві сторони розмови.

Професійний перекладач має зробити більше.

Він повинен побудувати між ними надійний зв’язок.

Для цього потрібні:

розуміння → інтерпретація → рішення → реконструкція → перевірка

Саме тому перекладацька компетентність — це не просто «дуже добре знати дві мови».

Це здатність приймати обґрунтовані рішення про значення, форму, термінологію, предмет, адресата й мету — та усвідомлювати наслідки цих рішень.

Перекладач відповідає не за те, щоб кожному слову оригіналу знайшлося інше слово.

Він відповідає за набагато складнішу річ:

за те, що зрозуміє людина по інший бік перекладу.

Одна проблема — різні мовні перспективи

Цей матеріал є частиною багатомовного експертного кластера Levitin Language School, але не перекладом іншої статті.

В англійській версії Does Speaking Two Languages Make You a Translator? Why Bilingualism Is Only the Starting Point центральним є питання про межу між bilingualism і translation competence.

Німецький матеріал Zwei Sprachen zu sprechen reicht nicht: Wie Übersetzungskompetenz wirklich entsteht розглядає, як Sprachkompetenz переходить у професійну Übersetzungskompetenz.

У російській статті Знать два языка недостаточно: что на самом деле делает человека переводчиком центр зміщується до переходу від особистого розуміння до відповідальності за передачу змісту.

Українська перспектива ставить у центр інше питання:

за що саме відповідає перекладач, коли результат його рішення стає чужим розумінням?

Так мовні версії утворюють не набір копій, а систему взаємопов’язаних експертних поглядів.

Переклад, мови та предметні знання в Levitin Language School

Levitin Language School працює на перетині трьох взаємопов’язаних освітніх рівнів:

Мови

Академічні предмети

Мова + предмет

Переклад природно може об’єднувати всі три.

Мовна компетентність дає доступ до мовних систем.

Предметна компетентність дозволяє розуміти спеціалізовані поняття.

Перекладацька компетентність поєднує їх через аналіз, дослідження, прийняття рішень, створення цільового тексту та перевірку.

Загальні принципи нашої освітньої системи представлені також у методиці Levitin Language School.

Мета професійної роботи з перекладом — не навчитися механічно замінювати слова однієї мови словами іншої.

Мета — навчитися бачити, які рішення необхідні, щоб значення могло надійно перейти між мовами, людьми та предметними системами.

Контакти Levitin Language School

WhatsApp / Viber: +380 93 291 3429
Telegram: @START_SCHOOL_TYMUR_LEVITIN
Email: notification@levitintymur.com

Про автора

Тимур Левітін
Засновник і директор Levitin Language School
Викладач іноземних мов, сертифікований перекладач та автор

Мови • Академічні предмети • Мова + предмет